Щорічний Конгрес Європейської академії алергії та клінічної імунології в Мюнхені: цікавіше, аніж музей BMW

С.В. Зайков, д.м.н., професор, кафедра фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ;
А.Є. Богомолов, к.м.н., кафедра фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова

Про організацію та місце проведення Конгресу

Європейська академія алергії та клінічної імунології (European Academy of A l lergy and Clinical Immunology, EA ACI) являє собою найпотужнішу та найчисленнішу професійну спільноту алергологів, клінічних імунологів та аеропалінологів Європи. Станом на 2018 рік академія нараховує більше 50 національних спілок, 10 тис. членів з 121 країни світу. Щорічний Конгрес EAACI є подією, яка щорічно проводиться в різних країнах світу та збирає 8-10 тис. делегатів; подією, яку науковці та практичні лікарі з різних куточків світу з нетерпінням очікують для презентації досліджень або поповнення скарбнички знань останніми досягненнями галузі. У цьому році щорічний Конгрес відбувся 26 -30 травня у чудовому баварському місті Мюнхен (Федеративна Республіка Німеччина), з красою якого можна було ознайомитися у вечірні години.

Найбільш очікувана подія

Безперечно, однією з основних тем стала презентація довгоочікуваного результату кропіткої праці міжнародної групи експертів, що входять до складу керівництва EAACI, з алерген-специфічної імунотерапії, де представлені практичні рекомендації щодо її проведення пацієнтам з інсектною алергією, IgE-опосередкованою харчовою алергією, алергічним ринокон’юнктивітом з позицій доказової медицини.

Формат проведення Конгресу

Цікавими формами роботи Конгресу в цьому році стали ділові зустрічі секцій, груп інтересів і робочих груп EAACI, які дозволили членам EAACI спілкуватися і планувати свою діяльність, вносити пропозиції щодо майбутніх подій, симпозіуми компаній під час обідніх перерв, гарячі теми сесій, що складалися з презентацій та подальшим обговоренням обраної тематики, унаслідок чого всі слухачі отримували повне уявлення про останні новини в області алергії та клінічної імунології. Треба підкреслити, що важливою формою роботи Конгресу також стали інтерактивні семінари, інтерактивні симпозіуми та інтерактивні курси післядипломної освіти, на яких доповідачі та учасники цих заходів могли ділитися власним клінічним і/або базовим досвідом у певній галузі алергології та імунології, обговорювати результати своїх досліджень. Інтерактивні курси післядипломного навчання проводилися на базовому або на високому рівні і були об’єднані з відвідуванням клінічного містечка, де учасники могли активно тестувати різні процедури і обладнання, що використовуються для діагностики та лікування алергічних захворювань.

Навчальні зали дозволяли делегатам зустрічатися в тісному колі з видатними дослідниками і клініцистами. Цей формат був призначений для сприяння неофіційних обговорень цікавих для фахівців тем, дозволяючи учасникам порушувати актуальні питання з алергології та імунології та отримати на них відповіді. Цікаво також проходили на Конгресі усні абстрактні сесії з актуальних питань діагностики та лікування алергічних захворювань та інших імунопатологічних станів, які складалися з коротких вступних промов модераторів сесії, обговорення найбільш актуальних питань за обраною тематикою та відповідей на запитання учасників пропонованої сесії.

Уперше в роботу відповідних конгресів ЕААСІ в цьому році були впроваджені патентні абстрактні сесії, що являють собою абсолютно новий підхід, який дозволив висвітлити нещодавно запатентовані або ті, що знаходяться в процесі патентування, сучасні інновації в області алергології. Подібно до результатів інших наукових досліджень, інноваційні наукові ідеї і концепції були представлені і обговорювалися як в усному, так і в постерному форматі. Цікавим форматом роботи Конгресу став і семінар з організації пацієнтів, на якому представники даних організацій спільно з іншими зацікавленими особами змогли поділитися своїм досвідом, а також обговорити ключові питання освітніх, лікувальних та профілактичних програм у галузі алергології та імунології. EAACI співпрацює з низкою сестринських товариств у розробці симпозіумів, які представляють регіональні або наукові області, загальні для EAACI і товариства медичних сестер, тому симпозіуми сестринського суспільства дали багатьом середнім медичним працівникам шанс розширити свої знання в галузі допомоги пацієнтам з алергопатологією.

Пленарні симпозіуми традиційно були основою діяльності Конгресу. Вони місти ли вичерпні тематично систематизовані огляди з алергології та імунології і були адресовані всім учасникам Конгресу. Пленарні симпозіуми були заплановані в програмі роботи в прайм-тайм для забезпечення їх максимального відвідування делегатами. В організації та проведенні пленарних симпозіумів, які зазвичай складалися з двох паралельних частин (фундаментальні та клінічні дослідження), прийняли участь провідні міжнародні фахівці. Симпозіуми традиційно стали найсучаснішими освітніми сесіями, на яких доповідачі критично розглядали різні аспекти обраної актуальної тематики, а цільова аудиторія складалася з делегатів, що були зацікавлені в пропонованому предметі та бажали оновити свої знання в цій галузі.

Цього року в рамках ініціативи EAACI Goes Green Initiative тематичні планові сесії у вигляді тематично згрупованих блоків були доступні в електронному форматі на станціях E-Poster, які були відкритими для щоденного перегляду протягом всього часу роботи Конгресу.

Традиційною формою роботи на Конгресі були стендові доповіді та супутникові симпозіуми, які викликали значну цікавість з боку делегатів і стали одними з найбільш відвідуваних заходів.

Варто зазначити, що на Конгресі у Мюнхені були кращими забезпечення електронними засобами поширення інформації, ніж у попередньому Конгресі у Гельсінкі. Зокрема, збільшилася кількість зон для обговорення презентації постерів, які демонструвалися на LED-екранах. Зручним у використанні був електронний додаток для планування сесій, хоча нерідко вони, на жаль, проходили одночасно в різних місцях.

Клінічне містечко

Значну цікавість у багатьох учасників Конгресу викликало відвідування Клінічного містечка. На відміну від попередніх років, воно працювало з ранку до вечора всі дні роботи Конгресу. Клінічне містечко стало якісним навчальним центром для алергологів, яке запропонувало фахівцям інтерактивний діапазон тестів, обговорення та вирішення актуальних клінічних проблем та штучно змодельованих ситуацій, що були розроблені як навчальний інструмент для зміцнення теоретичних знань і практичних навичок у галузі алергології. Так, усі бажаючі змогли тут попрактикуватися у виконанні прік-тестів, ін’єкційного введення епінефрину, а також поспілкуватися між собою та з виробниками засобів для діагностики та лікування алергічних захворювань та інших імунопатологічних станів.

Тематика Конгресу

Наукова тематика Конгресу цього року була дуже цікавою і різноманітною, що знайшло своє відображення на сесіях, пленарних засіданнях та в інших вищенаведених форматах. Одне з найбільш цікавих пленарних засідань було присвячене проблемі бронхіальної астми, резистентної до базисної терапії, на якому було ще раз підкреслено, що визначення фенотипу бронхіальної астми – це наріжний камінь у призначенні адекватного лікування пацієнтам. Крім того, основними темами для обговорення в алергологів стали не лише бронхіальна астма (епідеміологія, біомаркери, генетика, механізми розвитку, імунопатологія, участь різних клітин у розвитку алергічного запалення, діагностичні, лікувальні та освітні програми), але й атопічний дерматит та інші дерматологічні стани (механізми розвитку, контактний алергічний дерматит, кропив’янка і ангіодистрофія, діагностична цінність тесту з аутосироваткою при кропив’янці), латексна, медикаментозна алергія (епідеміологія, механізми розвитку, клінічні аспекти, діагностика, управління ризиками), еозинофільний езофагіт, алергічний риніт і кон’юнктивіт (епідеміологія, патофізіологія і механізми, риносинусит і поліпи носа, правомочність діагнозу локальний алергічний риніт, діагностика і лікування риніту), харчова алергія (епідеміологія, механізми розвитку, діагностика, лікування, взаємозв’язок між атопічним дерматитом і харчовою алергією, імунопатологічні аспекти уражень шлунково-кишкового тракту), педіатричні аспекти алергології (епідеміологія, астма та риніт, харчова, медикаментозна а лергія, ураження шкіри), професійно зумовлена алергія та ї ї екологічні аспекти (професійна астма і риніт, забруднення повітря, інгаляційні алергени, алергія і тютюновий дим, дані аеропалінологічних досліджень), інсектна алергія, анафілаксія при харчовій, медикаментозній, інсектній алергії, ідіопатичні й інші анафілактичні реакції, спорт при розвитку алергії і астми, інфекція і алергія тощо. Традиційно значна тематична частина роботи Конгресу була присвячена специфічній діагностиці та АСІТ. Обговорювалися такі вкрай важливі аспекти, як шкірні та лабораторні тести на алергію (молекулярна алергологія), нові алергени, алерговакцини, питання їх стандартизації, механізми імунотерапії алергенами, оцінка її лікувальної дії). Водночас найбільш важливими, цікавими, а іноді навіть спірними та провокативними темами стали ефективність АСІТ при бронхіальній астмі, харчовій алергії та атопічному дерматиті. Також питанням молекулярної діагностики при харчовій алергії, географічним особливостям сенсибілізуючого профілю алергенів, клінічного значення IgE-антитіл до різних молекулярних компонентів було присвячено декілька симпозіумів.

Персоніфікація підходу до ведення пацієнтів з алергічними захворюваннями, профілактика алергії і фактори ризику її розвитку також були висвітлені на окремих засіданнях Конгресу. Так, обговорювалися важливість у розвитку та профілактиці алергії стану епітеліальних, респіраторних і шлунково-кишкових мікробіомів, ефективність пробіотиків у профілактиці алергії, важливість персоналізованої медицини, первинної допомоги хворим з алергією, навчання, освіти, якості життя пацієнтів, зокрема роль медичних сестер і дієтологів в діагностиці та лікуванні алергії, підготовки та навчання фахівців охорони здоров’я, настанов для пацієнтів і родичів.

Тематика наукових повідомлень на Конгресі не обмежилася лише питаннями алергології. Не менш важливу увагу було приділено також актуальним аспектам клінічної імунології. Так, у про-цесі роботи обговорювалися такі теми, як вроджений та адаптивний імунітет, особливості алергічної імунної відповіді, аутоімунних реакцій, діагностика та лікування первинних та вторинних імунодефіцитних станів тощо.

Актуальність проблеми стандартизації екстрактів алергенів

У Керівництві EAACI з АСІТ, друга частина якого була презентована на Конгресі в Мюнхені, окреме місце відведене питанням стандартизації алергенних екстрактів для АСІТ, а регуляторні аспекти виробництва таких препаратів неодноразово обговорювались на різних секційних засіданнях Конгресу. Суть питання полягає у відсутності загальних підходів до стандартизації алергенних екстрактів для діагностики та лікування, що автоматично призводить до розбіжностей складу екстрактів різних виробників. Дослідження K. Jeong і співавт. (2012),

C. Westphal і співавт. (2004) чітко продемонстрували, що навіть незначні розбіжності у технології екстракції алергенів з первинної сировини можуть призводити до значних розбіжностей у компонентному складі остаточних алергенних екстрактів. Більше десятка існуючих методів стандартизації, серед яких PNU, РАСТ, стандартизація за вмістом білка (мг/мл) або алергену (мг/мл), застосовуються виробниками на свій розсуд без чітких вимог, що призводить до подекуди низьких результатів лікування такими екстрактами.

Закономірною тенденцією у світлі подібних проблем із стандартизацією а лергенних екстрактів, отриманих з природних сировинних матеріалів, є подальший активний розвиток так званих рекомбінантних алерговакцин, що можуть дозволити чітко стандартизувати вміст мажорних компонентів алергенів, прогностично маючи більш високий очікуваний результат лікування. Презентовані під час Конгресу дані дали надію на вихід рекомбінантної стандартизованої вакцини виробництва США на ринки Європи та США вже найближчим часом.

Інновації в проведенні АСІТ

На продовження теми АСІТ на Конгресі було презентовано новий метод застосування терапії – епікутанний. Суть методу полягає у застосуванні спеціального плоского контейнера з діючою речовиною, який клеїться на шкіру пацієнта терміном на 2-4 тиж. Поступове всмоктування алергенного екстракту через шкіру з одного боку дозволяє мінімізувати ризик анафілаксії (наприклад у пацієнтів з IgE-опосередкованою харчовою алергією), а з іншого – уникнути проблем з комплаєнсом.

Результатом тісної співпраці експертних груп EAACI та групи GINA (Global Initiative for Asthma) стало включення АСІТ у Настанові GINA 2018 року як методу лікування пацієнтів з бронхіальною астмою. Показаннями до застосування такого лікування є випадки, коли алергія відіграє ключову роль у виникненні астми, наприклад при супутньому алергічному риніті. Водночас показаннями до застосування сублінгвальної АСІТ у таких пацієнтів є асоціація «астма – алергічний риніт» із сенсибілізацією до алергенів кліщів домашнього пилу, загостреннями захворювання, не дивлячись на прийом низьких або високих доз інгаляційних глюкокор-тикоїдів; але для будь-якого виду АСІТ (сублінгвальної або підшкірної) при вирішенні питання для ініціації лікування ризик користі лікування / шкоди від можливих небажаних реакцій (анафілаксія та ін.) має бути розглянутий для кожного окремого пацієнта.

Цікавою у такому напрямі виявилася доповідь J.M. Orengo і співавт. (вперше результати опубліковані цього року), присвячена лікуванню алергії до алергенів кішки моноклональними IgG-антитілами, що зв’язують алерген і запобігають його взаємодії з Ig E. У даному дослідженні авторами показано, що блокуюча здатність IgG-відповіді при проведенні АСІТ алергеном кішки Fel d1 є гетерогенною. Так, при використанні двох потужних, попередньо відібраних алерген-блокуючих моноклональних IgG-антитіл до імунодомінантного алергену кішки Fel d1 ученими продемонстровано, що збільшення співвідношення IgG/IgE знижує алергічну реакцію у піддослідних тварин і у пацієнтів з алергією, тобто разова доза блокуючих IgG зменшує клінічні симптоми у відповідь на назальну провокацію вже на 8-й день терапії аналогічно тій ситуації, яка відмічається після декількох років традиційної АСІТ. Отже, це дослідження свідчить про те, що просте збільшення співвідношення блокуючого IgG / IgE може протидіяти алергії.

Пробіотики в алергології: дискусія активно продовжується

Також у середовищі спеціалістів продовжують активно дискутувати про користь/ шкоду прийому пробіотиків при алергічних захворюваннях загалом і профілактики виникнення алергічних захворювань за допомогою пробіотиків зокрема. Професор Mika Makela з Фінляндії у своїй доповіді під час сесії Конгресу підкреслив, що, по-перше, існують чіткі критерії для застосування пробіотиків, викладені у Консенсусі Міжнародної наукової асоціації пробіотиків та пребіотиків. Виходячи з цих вимог, не всі препарати, які називаються «пробіотиками», такими є насправді. По-друге, аналіз останніх публікацій з погляду доказовості дозволив автору зробити висновок про можливість позитивних ефектів прийому пробіотиків для профілактики виникнення деяких форм алергії. Утім, чіткі рекомендації щодо подібного прийому надати поки що неможливо.

Персоніфікація медичної допомоги в алергології

Як і вся світова медицина, алергологія не лишається осторонь питань персоніфікації медичної допомоги для пацієнтів. Ціла низка новацій, представлених на конгресі, була присвячена саме питанням індивідуа льного підходу до пацієнта та спрощення лікування. Так, зв’язка смарт-контейнера для епінефрину та додатку для смартфона AnAPPhylaxis може вирішити актуальні проблеми, з якими стикаються пацієнти при користуванні аутоін’єкторами епінефрину – вплив високих та низьких температур на аутоін’єктор нівелюється постійною температурою всередині контейнера. Підключення за допомогою Bluetooth до смартфона дозволяє автоматично контролювати закінчення строку придатності, а спеціальні тренінгові програми – самостійно опанувати навички самодопомоги при виникненні симптомів анафілактичного шоку. Різноманітні додатки для ведення харчового щоденника, контролю симптомів астми, оцінки вираженості симптомів алергічного риніту та кропив’янки можуть значно полегшити і діагностику різних форм алергопатології, і покращити результати лікування за допомогою чіткої оцінки ступеня контрольованості астми, алергічного риніту та кропив’янки.

Також проблемі персоніфікованого підходу до ведення пацієнтів з алергопатологією була присвячена експозиція на стенді біофармацевтичної компанії Diater, яка спеціалізується на розробці та виробництві сучасних стандартизованих екстрактів алергенів для діагностики та лікування IgE-залежних алергічних захворювань.

Виставкова зона

Цього року вона традиційно була представлена багатьма відомими виробниками медикаментозних препаратів, діагностичних та лікувальних алергенів, виробів для лабораторної та інструментальної діагностики бронхолегеневих, алергічних захворювань, інших імуно-патологічних станів. Водночас фармацевтичні компанії для залучення учасників Конгресу проводили різноманітні заходи, ознайомлювали фахівців з власною продукцією, розігрували призи тощо.

Представництво України на Конгресі

Особливо приємним є той факт, що з кожним роком зростає представництво нашої країни на Конгресі, причому не тільки як делегатів, а й як спікерів на різних сесіях форуму. Так, цьогоріч у рамках Конгресу прийняли участь провідні алергологи та імунологи України – Валентина Чоп’як, Леся Беш (м. Львів), Ігор Кайдашев (м. Полтава), Сергій Зайков, Тетяна Уманець, Олена Охотнікова, Інна Гогунська, Андрій Курченко, Олександр і Галина Назаренки, Ольга Наумова (Київ), Євгенія Дитятківська (м. Дніпро), Артемій Богомолов та Вікторія Родінкова (м. Вінниця), Cвітлана Недєльська (м. Запоріжжя), Сергій Пухлик (м. Одеса), Дмитро Бутов та Вікторія Клименко (м. Харків) та багато інших. Отже, нерідко доповіді були побудовані на матеріалах досліджень, які проводилися авторами з різних регіонів України. Так, авторами цієї статті було представлене спільне дослідження науковців Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та Національного інституту фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського на тему реакцій гіперчутливості до протитуберкульозних препаратів.

Деякі підсумки та сподівання

Покриття ключових тем діагностики, лікування та профілактики алергічних захворювань та бронхіальної астми на щорічному Конгресі EA ACI перетворилося на багатодисциплінарний форум для алергологів, пульмонологів, оториноларингологів, дерматологів, терапевтів, педіатрів, гастроентерологів, клінічних імунологів та лікарів первинної медико-санітарної допомоги. Треба підкреслити, що цього року на Конгресі побувало понад 7500 делегатів, майже 2 тис. доповідей увійшли до матеріалів форуму та більше 50 компаній узяли участь у виставкових заходах. Однак організаційні аспекти при подібній вражаючій статистиці форуму були вирішені на відмінно і фахівці з нетерпінням будуть очікувати щорічного Конгресу 2019 року, який відбудеться з 1-го по 5 червня у Лісабоні (Португалія). Можна сподіватися, що потужність наукових розробок у галузі алергології та імунології в Україні дасть надію на те, що в майбутньому наші досвідчені та молоді фахівці продовжать вигравати гранти на участь у Конгресі ЕА АСІ та призи за найкращі наукові презентації.

Loading...
up