Фізіотерапія
Презентація кабінету фізіотерапії
Фізіотерапія
Фізіотерапія (від грец. φυσις-природа і θεραπεια-лікування) наука про застосування природних (природних та штучно одержуваних) факторів у профілактичних, лікувальних та реабілітаційних цілях.
Таке лікування зародилося на зорі формування людської цивілізації. Еволюційно протягом мільйонів років на людину впливали всі фактори довкілля:
- сонячне світло;
- електромагнітне поле Землі; електромагнітні хвилі космічного походження;
- у людському організмі також «виробляються» електромагнітні хвилі, магнітні поля, електричний струм та інші види енергій та різних полів.
Фізіотерапія включає природні (природні та перетворені) лікувальні фактори, які:
- підвищують опірність організму людини до зовнішніх та внутрішніх шкідливих агентів;
- сприяють активній мобілізації захисних, адаптаційних, компенсаторних, регенеративних, оздоровчих механізмів організму;
Фізичні чинники надають нормалізуючу дію різні функціональні системи організму підтримуючи гомеостаз (постійність внутрішнього середовища) у ньому. При зниженому функціональному стані викликають стимулюючий ефект, надають тренуючу дію, завдяки чому використовуються як гартуючий, профілактичний засіб, що підвищує стійкість до різних зовнішніх факторів та функціональних навантажень.
Фізичні фактори широко комбінуються з іншими терапевтичними засобами і добре з ними поєднуються, причому можуть посилювати їхню дію, насамперед ліків, та послаблювати побічну дію деяких із них.
У терапевтичних дозах фізичні методи, що не викликають побічних явищ: алергізації організму, не надають токсичної та імуннопатогенної дії.
